м. Львів, вулиця Вірменська, 20

Гасова Лямпа - присвячена винаходу в 1853 році гасової лампи саме у місті Львів. У ресторані кнайпі знаходяться в експозиції приблизно двісті гасівок, а також копія оригіналу першого винаходу. Ось чому кнайпа діє як рестораном-музеєм.

Ресторан охоплює три поверхи старовинної львівської кам’яниці та літню засклену терасу з видом львівських дахів.

Графік роботи ресторану з 10:59 ранку до 01:59 ночі. Середній чек на особу в закладі 80-160 гривень з особи

Контактний телефон: (032)2367550

Додаткові зручності: жива музика, знижки, бездротовий інтернет, VIP-зал, фонова музика, винна карта, пісне меню, кавова карта, карта коктейлів,

Кількість місць: 170 +50 (на терасі). Кухня українська

 

Гасова лампа — це світильник, де світло утворюється в результаті згоряння гасу. Лампу винайшли випадково у 1855 році і була в широкому використанні із другої половини 19 віку. Поволі гасову лампу витиснули газові та електричні світильники, що були винайдені пізніше. Найпростіший ґатунок гасового світильнику — це ґнотова лампа, що складається з невеличкого резервуару для гасу, в котрий занурена нижня половина ґноту. Завдяки абсорбційним властивостям, він всмоктує в себе гас в процесі горіння. Верхню половину ґноту, зазвичай, обладнано пристроєм, який дозволяє регулювати його довжину, а відповідно і яскравість світла. Однак, занадто витягнутий ґніт більше коптить. Вогонь, зазвичай, захищено скляною оболонкою у формі циліндру, яка фокусує світло полум’я та виконує функції димаря.

У 1853 році, у місті Львів працівники аптеки Петера Миколяша «Під золотою зіркою», фармацевт Ян Зег та Ігнацій Лукасевич розробили метод дистиляції та очистки нафти. По тім можна було виробляти гас, чи то пак «нову камфіну», як називав гас Ігнатій Лукасевич. 1853 року в грудні львівські вчені отримують австрійський патент. Цього ж року Ян Зег відкриває у Львові першу невеличку рафінерію. Лукасевич продовжив свої експерименти з нафтою. Взявши за прототип олійну лампу, він використав гас, як пальне для освітлювання. Перші досліди з гасівками супроводжувались потужними вибухами у лабораторії.

Запрошено до роботи над лампою бляхара Адама Братковського, який удосконалив винахід пристроєм для регулювання ґнотів та оболонкою зі скла. Лампа стала більш безпечною, та працювала практично без кіптяви замки Львовщины. Перша гасівка була схожою на олійну, проте мала більший резервуар, зроблений із товстішої бляхи, а верх лампи — зі слюди.

У березні 1854 року така гасівка освічувала вітрину аптеки Львова «Під золотою гвяздою» (зараз аптека на вулиці Коперника, 1). Згодом, 31 липня 1854 року львівський хірург міського шпиталю Загорський провів першу невідкладну нічну операцію при допомозі гасівок, що освітлювали операційну кімнату. Згодом гасова лампа представлено на міжнародній виставці у місті Мюнхені, винахід був відзначений особливою грамотою.

Гасова лампа почала повсюдно використовуватись спочатку в Австрійській Монархії. У Відні гасівками освітили шпиталь та двірець, що привело до нової назви «віденьська лямпа».

Пізніше у Сполучених Штатах Америки на численні пристрої до гасівки та її вдосконалення видано було близько п’ятдесяти патентів. Після цього дещо змінені лампи стали випускати у великій кількості в США. Звідти її почали експортувати на Європейський континент. Саме тоді гасова лампа наповнила міські будинки, сільські садиби та провінційні містечка. Тоді її називали «американьска лямпа». В Польщі, у місті Кросно створили музей гасової лампи, де зібрано близько чотири тисячі експонатів цього приладу освітлення. У місті Левів діє музей-ресторан "Гасова лампа".

Ігнатій Лукашевич майже до кінця свого життя досліджував нафту. В 1854 році в селі Полянка біля міста Кросно відкрив першу в Європі нафтову свердловину.

Вперше гасівку для вирощування рослин застосовував у 1868 році російський ботанік Андрій Фамінцин. У 1866 році в Москві функціонувало 9200 ліхтарів з гасівками, де застосовували багатолінійні ґноти. Освітлення гасовими лампами в місті Москва діяло до 1912 року.